Чергові зміни трудового законодавства під час воєнного стану

Відповіді на питання, що не встигли розглянути під час семінару:

Чи зараховується відпустка за свій рахунок до стажу та чи дає право на щорічну відпустку? Дякую!

У період воєнного стану є декілька відпусток за власний рахунок:

• на підставі п.4 ст.12 ЗУ №2136-ІХ: «У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п.4 ч.1 ст. 9 Закону України «Про відпустки»;
• на підставі п.3 ст. 12 ЗУ №2126-ІХ: «Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки». – Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати за цією підставою зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку відповідно до п. 4 ч. першої ст. 9 Закону України «Про відпустки».;

• також у період дії воєнного стану зберігається право працівників на відпустку без збереження заробітної плати відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про відпустки», якою передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Ця відпустка надається за заявою працівника та згодою роботодавця, але роботодавець може й відмовити працівнику у її наданні. — Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати за цією підставою зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку відповідно до п. 4 ч. першої ст. 9 Закону України «Про відпустки».;

• також працівники мають право на відпустку без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого Кабміном відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Термін такої відпустки не включається до загального терміну (15 календарних днів) відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за сімейними обставинами та з інших причин. — Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати за цією підставою зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку відповідно до п. 4 ч. першої ст. 9 Закону України «Про відпустки».

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105-XIV, страховий стаж — період, протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, та за який щомісяця роботодавець або особа сплачували страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок — сума коштів, що визначають розрахунково як добуток розміру мінімальної зарплати і розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), встановлених законом, на місяць, за який нараховують зарплату/дохід (ч. 13 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV).

Таким чином, якщо працівник повний місяць перебував у відпустці без збереження заробітної плати, йому не зараховується страховий стаж, в т. ч. для пенсії, оскільки не сплачені страхові внески.

Чи можна перевести головного бухгалтера управління гуманітарної сфери виконавчого комітету (яка є в кадровому резерві) начальника фінансового відділу виконавчого комітету ?

Без конкурсу не можливо, якщо це відбувається не в межах одного ОМС.

Якщо це відбувається в одному ОМС, то можливо через кадровий резерв (у разі, якщо дана особа перебуває у резерві на відповідну посаду) або стажування (у разі, якщо у відповідному ОМС діє Положення про стажування).

Відповідно до п. 5 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців (постанова КМУ №169 від 15.02.2002р.) просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без конкурсного відбору.

Чи можна надати на розсуд керівника надання відпустки більше 24 календарних днів?

Протягом дії воєнного стану роботодавець звільнений від обов’язку щодо надання працівнику відпустки тривалістю більш ніж 24 календарні дні, якщо більша тривалість передбачена законодавством, колективним і трудовим договором.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівнику тривалістю 24 календарні дні, що певною мірою відповідає нормам, які встановлюють мінімальні гарантії щодо тривалості щорічної основної відпустки.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не призупиняє і не скасовує норму статті 9-1 КЗпП, згідно якої підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Державна служба України з питань праці надала роз’яснення, згідно якого роботодавець має право надати працівнику в період дії воєнного стану відпустку тривалістю понад 24 календарних днів за рахунок власних коштів. Надання відпустки більшої тривалості є правом, а не обов’язком роботодавця.

Тобто з 19.07.2022 року роботодавець має право вирішувати на власний розсуд, чи надати працівнику щорічну основну відпустку в умовах воєнного стану повної тривалості, чи обмежити її 24 календарними днями.

Чи можна надавати невикористані відпустки за попередній рік?

З 19.07.2022 роботодавець самостійно вирішує, чи надавати щорічну основну відпустку під час воєнного стану за минулий рік.

Кому повинні надавати громади пропозиції з бронювання військовозобов’язаних на районному рівні?

Статтею 25 Закону України «Про мобілізацію» встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах місцевого самоврядування, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Питання бронювання військовозобов’язаних врегульовані Постановою КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022р. №194.

Згідно з п.2 Постанови КМУ №194 «2. Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням.»

Однак, у даній Постанові відсутні органи місцевого самоврядування.

Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час регулюються, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 року № 45 «Про затвердження Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час» (для службового користування) та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 493 «Про затвердження переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час».

На районному рівні слід подати пропозиції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Скажіть, будь ласка, щорічна відпустка тривалістю більш як 24 календарних днів може бути надана на розсуд керівника?

Протягом дії воєнного стану роботодавець звільнений від обов’язку щодо надання працівнику відпустки тривалістю більш ніж 24 календарні дні, якщо більша тривалість передбачена законодавством, колективним і трудовим договором.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівнику тривалістю 24 календарні дні, що певною мірою відповідає нормам, які встановлюють мінімальні гарантії щодо тривалості щорічної основної відпустки.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не призупиняє і не скасовує норму статті 9-1 КЗпП, згідно якої підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Державна служба України з питань праці надала роз’яснення, згідно якого роботодавець має право надати працівнику в період дії воєнного стану відпустку тривалістю понад 24 календарних днів за рахунок власних коштів. Надання відпустки більшої тривалості є правом, а не обов’язком роботодавця.

Що робити, якщо Мінекономіки надали відповідь, що ОМС повинні бронювати за Постановою 45. А РТЦК та СП відмовило і відписало, що по Пост. 45 бронюють тільки в мирний час, а ОМС бронюйте за 194 Постановою? Виходить нам відмовили скрізь. В нас первинне бронювання.

Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час регулюються, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 року № 45 «Про затвердження Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час» (для службового користування) та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 493 «Про затвердження переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час».

Тобто, органи місцевого самоврядування, повинні здійснювати бронювання у відповдіності до Постанови №45.

В умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану».

Однак, у даній Постанові відсутні органи місцевого самоврядування, а тому провести бронювання у відповідності до його вимог органам місцевого самоврядування просто неможливо.

Можливо РТЦК та СП просто неуважно читали Постанову №194 і їм треба надати тести двох постанов, показати відповідь Мінекономіки та вимагати дотриматись вимог Постанови №45 та вимог Мінекономіки.

Працівник працює по строковому трудовому договору, призваний до ЗСУ чи маємо право звільнити його по закінченню строку трудового договору

Працівникам, яких мобілізовано на військову службу, гарантується збереження місця роботи та посади на особливий період, але не більше року (ч. 3 ст. 119 КЗпП).

Гарантії, які передбачені ст. 119 КЗпП, за сферою дії поширюються на всіх без винятку працівників незалежно від того, працюють вони за строковим чи безстроковим трудовим договором. Виняток зроблено лише стосовно осіб, які обіймали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився(ч. 6 ст. 119 КЗпП).

Звільнити працівника, який працює за строковим трудовим договором можна на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору можна тільки після закінчення проходження військової служби.

В день фактичної демобілізації працівника потрібно звільнити. Для цього керівник установи видає відповідний наказ.

Чи можна перевести працівника з нижчої посади на вищу посаду по переводу?

Без конкурсу не можливо, якщо це відбувається не в межах одного ОМС.

Якщо це відбувається в одному ОМС, то можливо через кадровий резерв (у разі, якщо дана особа перебуває у резерві на відповідну посаду) або стажування (у разі, якщо у відповідному ОМС діє Положення про стажування).

Відповідно до п. 5 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців (постанова КМУ №169 від 15.02.2002р.) просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без конкурсного відбору.

Працівник написав заяву за власний рахунок в березні місяці на період воєнного стану. Чи поширюється на нього ст. 12 про 90 днів відпустки?

Закон №2136 зворотної сили не має.

Із 19.07.2022 р. працівники мають право на новий вид безоплатної відпустки, яка надається:

• тривалістю — не більше 90 календарних днів у період дії воєнного стану. Закон № 2352-IX не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів, однак загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану;
• виключно працівникам, які виїхали за межі території України або набули статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою;
• в обов’язковому порядку за заявою працівника;
• роботодавець не може відмовити працівнику у наданні цієї відпустки. Виходячи із умов її надання працівник має підтвердити той факт, що він «виїхав за межі території України» або «набув статусу внутрішньо переміщеної особи». Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, відтак рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт. У разі повернення працівника, який перебуває у зазначеній відпустці на територію України, виходячи із умов її надання, особа втрачає право вимагати продовження такої відпустки.

Тобто, слід перервати відпустку за власний рахунок, та написати заяву про надання відпустки у 90 днів, а також надати документи, як доказ того, що особа має право на дану відпустку.

Зверніть, будь ласка, увагу, що дана відпустка не зараховується до стажу, який дає право на щорічну відпустку.

В міській раді згідно затвердженої структури функціонує сектор цивільного захисту, мобілізаційної роботи та військового обліку (2 шт.од.), в посадових інструкціях працівників сектору передбачено ведення обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних в міській раді з числа працівників ради.

Хто повинен займатися військовим обліком працівників міської ради (безпосередньо бронюванням працівників) кадровик чи спеціаліст сектору? Адже у разі наявності у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, на підприємствах, в установах та організаціях двох і більше осіб, відповідальних за ведення військового обліку, їх об’єднують в окремий підрозділ — військово-обліковий підрозділ (відділ, сектор, групу тощо), згідно п.12 постанови КМУ № 921 від 07.12.2016 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних».

Згідно з п.1 Постанови №921 ця Постанова визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (далі — військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі — державні органи)…

Відповідно до пп.2 п.10 Постанови №921 кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку  визначається з урахуванням таких норм у державних органах за наявності на військовому обліку:

• від 500 до 1000 призовників і військовозобов’язаних — одна особа;
• від 1000 до 2000 призовників і військовозобов’язаних — дві особи, а на кожні наступні 1000 призовників і військовозобов’язаних — по одній особі додатково.

Згідно з п. 11 Постанови №921 за наявності на військовому обліку в державних органах, …менше 500 призовників і військовозобов’язаних обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата у розмірі до 50% посадового окладу, крім державних службовців.

Зазначену доплату встановлюють, якщо на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом покладають додаткові обов’язки з ведення військового обліку, які не передбачені посадовою інструкцією.

Коли ж у посадовій інструкції, скажімо, інспектора з кадрів визначено завдання й обов’язки з ведення військового обліку, то доплату, передбачену п. 11 Порядку № 921, не виплачують. Адже тоді фахівець кадрової служби веде військовий облік, виконуючи свої посадові обов’язки, за що отримує відповідну оплату з урахуванням виконання зазначених функціональних обов’язків (лист Мінсоцполітики від 09.02.2018р. № 227/0/101-18/281).

У разі наявності у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, на підприємствах, в установах та організаціях двох і більше осіб, відповідальних за ведення військового обліку, їх об’єднують в окремий підрозділ — військово-обліковий підрозділ (відділ, сектор, групу тощо). Тобто, питаннями військового обліку у разі наявності військово-облікового підрозділу займається саме такий підрозділ.

І саме у «Положенні про діяльність» такого підрозділу мають бути прописані його обов’язки, в які може входити обов’язок ведення військового обліку безпосередньо працівників органу місцевого самоврядування.

Чи можна мобілізованому працівнику виплатити допомогу на соціально-побутові питання, дякую

Так, заборони щодо будь-яких виплат на користь мобілізованим працівникам чинне законодавство не містить.

Також на нашій сторінці в Facebook для тих, хто по тій чи іншій причині не зміг приєднатися, ми публікуємо записи попередніх семінарів. Повідомлення про наступні семінари та записи тих, що вже відбулися, також будуть періодично публікуватись на сторінці, тому рекомендуємо підписатись.