Skip links

Залучення до громад працездатних осіб для суспільно корисних робіт під час війни

Залучення до громад працездатних осіб для суспільно корисних робіт під час війни

Під час воєнного стану до клубу «Знаю & Вмію» неодноразово зверталися територіальні громади з питаннями, відносно залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт. Саме тому ми вирішили поділитися вичерпною інструкцією, що і як повинно працювати відповідно до постанов Кабінету Міністру України № 716 від 21 червня 2022 року та № 753 від 13 липня 2011 року.

Хто може залучати працездатних осіб до суспільно корисних робіт?

Залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт здійснюється військовим командуванням самостійно або з допомогою військових адміністрацій, місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Як формується рішення про залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт?

Уповноважений орган повинен скласти рішення відповідно до яких обставин (техногенного, природного та воєнного характеру), що сталися в регіоні, потребується залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт та шляхи їх протидії/ліквідації.

Також рішення про залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт повинно містити:

  • обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт;
  • критерії відбору таких осіб, зокрема, за віком, професією, спеціальністю (наразі потреби);
  • перелік груп працездатних осіб, їх орієнтовна численність та порядок взаємодії;
  • види робіт, до виконання яких залучаються працездатні особи;
  • межі території, транспортні маршрути та найменування об’єктів, де планується виконання робіт;
  • місце та час збору працездатних осіб, а також строки виконання робіт;
  • посадові особи, які відповідають за інформування, оповіщення та збір працездатних осіб;
  • замовник суспільно корисних робіт.

Примітка! Також в рішенні про залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт можуть міститись інші питання, вирішення яких сприятимуть виконанню таких робіт.

Потрібна розробка рішення?

Content

Кого можна залучати до суспільно корисних робіт?

До суспільно корисних робіт можуть бути залученні працездатні особи (в тому числі ті, що не підлягають призову на військову службу), вік та стан яких не передбачає обмежень до роботи в період воєнного стану.

Перелік осіб, що підлягають залученню до суспільно корисних робіт:

  1. Зареєстровані безробітні та незайняті особи.
  2. Внутрішньо переміщені особи.
  3. Працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням їх керівництва), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного стану.
  4. Особи, що зайняті в особистому селянському господарстві.
  5. Особи, що забезпечують себе роботою самостійно.
  6. Студенти, учні та слухачі вищих та професійно-технічних навчальних закладів.

Перелік осіб, що не підлягають залученню до суспільно корисних робіт:

  1. Особи, що залученні в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення, а також заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер.
  2. Особи, що залучені до здійснення заходів національного спротиву.
  3. Діти до 15 років, жінки з дітьми до 3 років та вагітні жінки (якщо виконання робіт може негативно вплинути на їх здоров’я).

Примітка! Залучення до суспільно корисних робіт здійснюється лише на добровільних засадах та лише після того, як особа підпише договір і ознайомиться з правилами безпеки (якщо це необхідно).

Як організувати залучення працездатних осіб до
суспільно корисних робіт?

За оповіщення, збір та комплектування груп працездатних осіб відповідає військове командування (при необхідності) із залученням сільських та селищних голів, керівників підприємств (включаючи ЖЕК, навчальні заклади тощо).

Заходи залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт:

  1. Організація обліку осіб та їх інструктаж (в тому числі з питань техніки безпеки).
  2. Укладення строкових трудових договорів з особами, що будуть залучені до роботи.
  3. Організація обліку обсягів виконання робі, надання послуг чи випуску продукції.

Також варто зазначити, що на осіб, залучених до суспільно корисних робіт, поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці та загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Які види діяльності відноситься до суспільно корисних робіт?

На жаль, чинним законодавством не встановлені види робіт, які можна віднести до суспільно корисних, хоча в додатку до Постанови і наведені приклади деяких з них. Види суспільно корисних робіт визначаються військовим командуванням разом з місцевими держадміністраціями, органами самоврядування або військовими адміністраціями (чи самостійно з урахуванням обставин, що склалися в регіоні).

Приклади суспільно корисних робіт:

  • Ремонт і будівництво житлових приміщень.
  • Розбір завалів, розчищення залізничних колій та автомобільних доріг.
  • Ремонтно-відновлювальні роботи, насамперед роботи, що виконуються на об’єктах забезпечення життєдіяльності.
  • Роботи, пов’язані з підтриманням громадського порядку.

Важливо зазначити, що Законом категорично заборонено долучати громадян до суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах проведення бойових дій, виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів, а також на необоронюваній місцевості.

Як проходить фінансування та оплата праці суспільно корисних робіт?

Особам, що виконують суспільно корисні роботи, забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці за професією, на яку їх зараховано, та:

  • для працівників функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств — не менша від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи;
  • для інших осіб — не менша від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на дату її нарахування за повністю виконану місячну (годинну) норму праці відповідно до положень ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

За чий рахунок може здійснюватися фінансування суспільно корисних робіт:

  • замовника;
  • коштів місцевих держадміністрацій;
  • благодійних внесків чи пожертвувань;
  • Фонду загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття (якщо роботи виконуються зареєстрованим безробітним);
  • інших джерел, не заборонених законодавством.

На що можуть бути спрямовані кошти з фінансування суспільно корисних робіт:

  • оплату праці;
  • сплату ЄСВ (зокрема у період тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору);
  • оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;
  • оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку.

Якщо у вас є додаткові питання, що пов’язані з тими чи іншими проблемами територіальних громад, приєднуйтеся до Першого всеукраїнського клубу громад «ЗНАЮ & ВМІЮ».

Членство в клубі «ЗНАЮ & ВМІЮ» — це рішення проблем, що поєднують територіальні громади.